Дарія Лосєва
- Генетикиня, спікерка Tеdx, співзасновниця та директорка MyHelix
Генетикиня — про шанси подовжити життя на 15 років
Епізод #21
Гостя |
Чи відомо вам, що знання власних генів може подовжити вашу молодість на багато років? Ми готові розкрити всі секрети!

Наша гостя Дарія Лосєва (Парамонова) — генетикиня, спікерка Tеdx, співзасновниця та директорка компанії, що займається підбором персональної дієти, аналізуючи ДНК. Співавторка спільноти, яка об'єднує людей для обміну актуальними дослідженнями в галузі медицини, біотехнологій, DIY-біології та біохакінгу.

Наука генетика розвивається дуже швидко і відкриває нові формули здоров'я та довголіття. Що є правдою, а що — тільки модним трендом? Як розуміти краще своє тіло і щодня підтримувати його завдяки генетичним аналізам? Відповіді на ці запитання шукайте в нашому новому інтерв'ю.

Теми, які обговорюються в інтерв'ю
  • Які гени ми успадковуємо від батьків та наскільки вони керують нашим життям?
  • Біохакінг: вчимося впливати на власну генетику за допомогою щоденних звичок.
  • Про що говорять наші гени: схильність до генетичних захворювань, етнічне походження та рекомендації щодо харчування.
  • Як за допомогою розуміння власних генів та спадкової схильності до тих чи інших захворювань ми здатні подовжити свою молодість?
  • Аналізи, які допоможуть розуміти себе та свій організм.
  • Чому у кукурудзи вдвічі більше генів, ніж у нас, і що стало відомо після розшифрування геному людини?
  • Мутації та риси характеру: чому наші гени не «брудні» та як мутації надають нам різноманітності.
  • Правило 20 на 80: наскільки наше здоров'я залежить від генетики і наскільки — від способу життя та зовнішніх впливів.
  • Мітохондріальна Єва та Y-хромосомний Адам.
Читати інтерв'ю (скорочена версія)
Скажи, будь ласка, що таке взагалі генетика і що таке гени?

Генетика — це наука, яка вивчає спадковість, те, що людина успадковує від своїх батьків. Ген — це кодуюча одиниця виміру спадковості. Кожен ген впливає на якусь ознаку, фактор, і не завжди тільки один.

Твоя компанія за результатами тестів ДНК визначає особливості здоров'я. Чи фокусуєтеся ви тільки на здоров'ї чи ще на чомусь, наприклад, на рисах характеру?

Наразі ми зосередилися лише на харчуванні, тобто ми зважаємо на гени, які прямо або опосередковано впливають на засвоєння тих чи інших нутрієнтів у людини і, відповідно, надаємо рекомендації. Наприклад, ми зараз замовимо однаковий салат зі шпинатом, і хтось із нас засвоїть усі 100% вітаміну B9 із цього шпинату, а хтось — близько 70%. Потреба в деяких нутрієнтах у різних людей відмінна, тобто комусь необхідно звернути увагу на певні групи вітамінів чи мікроелементів, комусь можна на них не зважати. Це не означає, що генетика каже: ви їсте лише моркву, ви їсте томати. Ні, ідеться про групи продуктів, і те, як ви їх наповнюватимете, — це ваше завдання, а ми з проєктом саме підказуємо людям, на що звернути увагу, в яких продуктах більше потрібних саме їм нутрієнтів.

Особливості генів не вказують, що ви повинні їсти лише морквину, а інша людина, наприклад, лише помідори. Проте, вони демонструють нашу схильність до засвоєння продуктів.
У всіх нас є гени з певними мутаціями, і за станом цих генів можна визначити наявність деяких захворювань чи зон ризику, але водночас простежити і певні риси характеру, наприклад, запальність, агресію або, навпаки, апатичність. Зараз з'явилося дуже багато науково-популярної літератури на цю тему, я навіть купила книгу, написану мікробіологом, про те, що гени можна чистити. Чи й справді їх можна чистити і що з ними в принципі можна робити?

Наші гени не «брудні», це одразу треба визначити. Це слово, швидше, служить за метафору, і я б не хотіла, щоб люди освічені уявляли собі, ніби ми маємо «брудні» гени і здатні їх чистити. Для наших генів можуть бути властиві різні прояви, варіації. Нині навіть від власне слова «мутація» намагаються відходити, бо воно викликає у людей негативні асоціації. Саме всі ці мутації надають нам різноманітносты. Ми з вами відрізняємося, хоч і схожі: у нас карі очі, темне волосся, — але все одно є відмінності. Ось ця різноманітність і говорить про те, що ми з вами маємо різний набір унікальних варіантів генів, і мутації не слід боятися. Так, існують моногенні захворювання: достатньо лише єдиної зміни в одному гені — і в людини проявляються серйозні зміни. Але якщо ми говоримо про дорослу людину, то вона може пізнавати таку різноманітність і, вірогідно, запобігати розвитку деяких багатофакторних захворювань. Згідно з останніми даними, вплив ризиків, закладених у генах, не настільки суттєвий.

Тобто, виходить, від батьків нам дістається вплив їхньої, батьківської, карми десь тільки на 20%, і на 80% — це наша відповідальність змінювати себе через правильне харчування, підхід до життя, турботу про те, з ким ми спілкуємося і як це робимо, як ми себе в цьому житті реалізуємо в цілому. Наскільки за правильної корекції раціону харчування можна змінити себе?

Мені дуже подобається харчування як інструмент роботи зі своїм здоров'ям. Також фізичні навантаження чинять колосальний вплив на наше здоров'я, але не всі люди займаються спортом, а їдять усі. Відомо десь п'ять чи навіть більше захворювань, смертність від яких спричинена неправильним харчуванням. На першому місці — серцево-судинні захворювання, але існує й низка інших.

В одному цікавому дослідженні довели, що люди, які дотримуються стандартів правильного харчування, живуть у середньому на 5 років довше, ніж представники середньостатистичної групи людей цього ж віку, котрі харчуються неправильно. Якщо людина, до того ж, спортом займається або отримує регулярне фізичне навантаження — це ще додаткові 3–5 років життя. Якщо вона не палить і не п'є — ще плюс кілька років. Це, звичайно, не спрямована терапія старіння, а те, що залежить від самої людини, її способу життя. Паління дуже разючі дає стрибки: навіть якщо людина курила, але відмовилася від цієї звички, її життя може тривати вже на 7 років довше.

Тобто, загалом лише змінивши свої щоденні звички на більш здорові, ми здатні продовжити своє життя на 15 років.

Батьки дали нам 100% хороший генетичний фундамент, а далі - це різноманітність генів.
Кава також належить до цієї групи?

Кава впливає інакше. Кофеїн нашому організму не потрібен для забезпечення життєдіяльності, він його ніяк не використовує на відміну від необхідних поживних речовин. Ми не складаємося з кофеїну ніде — він лише стимулює певні клітини. Кофеїн забезпечує тимчасовий тонізуючий ефект, але не має надовго затримуватись в організмі. Однак деякі люди належать до повільних метаболізаторів кави, і в них кофеїн затримується довше. Приміром, у жінок, особливо вагітних, кофеїн довше затримується в організмі через вплив певних гормонів. Так, у вагітної жінки або жінки, котра використовує гормональні контрацептиви, кофеїн іноді може затримуватися в організмі до 10–12 годин, продовжуючи стимулювати судини або впливати на центральну нервову систему, але людина вже не відчуватиме бадьорості.

Щодо алкоголю теж є поширений міф, так званий «французький парадокс» — нібито червоне вино корисне. Справді, спостерігається такий взаємозв'язок: у певних європейських країнах, де традиційно щодня вживають невелику кількість червоного вина, ризик серцево-судинних захворювань нижчий. Але ніхто не звертає увагу на захворюваність печінки у тих же країнах. А проблеми з печінкою у населення таких країн діагностують частіше, ніж середньостатистично в інших країнах. Замість вина краще їсти червоний виноград, так корисніше.

Фізичні навантаження дають величезний вплив на наше здоров'я, але не всі люди займаються спортом. А ось їдять – усі. Розуміючи свою генетику, завдяки харчуванню ми можемо коригувати своє здоров'я.
Які особливості ти можеш виділити на основі аналізу ДНК української нації? На що нам слід звернути увагу?

Почнемо з того, що у нас не було відбору за кофеїном, як у населення Латинської Америки. Раніше наші бабусі та дідусі не пили кави в такій кількості або не пили її зовсім, відповідно не відбувся відбір за генами, тому більшість людей у нас — повільні метаболізатори кави. Однак картина може змінитися покоління через три...

Згідно зі статистикою смертності, в Україні перше місце посідають серцево-судинні захворювання, і ми виявляємо у кожного другого якісь особливості з генами, що відповідають за обмін жирів. Якщо говорити, як використовувати генетичні аналізи, то завдяки їм можна дізнатися про свої сильні та слабкі сторони, ідентифікувати підвищені ризики для здоров'я, плюс — простежити сімейний анамнез за родом: на що хворіли дідусі та бабусі, які мали проблеми, що стало причиною смерті. Це й становитиме напрямок для індивідуальної роботи: знаючи певні спадкові особливості, людина може контролювати, як ця генетична програма реалізується зараз. Наприклад, якщо аналіз показав генетичні особливості метаболізму жирів, можна періодично виконувати ліпідограму, консультуватися з лікарями вузької спеціалізації, коригувати раціон харчування, змінювати свій спосіб життя загалом, тобто активно діяти.

Я взагалі за те, щоб в Україні поширювалося проактивне превентивне ставлення до здоров'я. Стара школа призвела до того, що в нас люди не звертаються до лікаря, поки не стане надто пізно, — і на прийомі іноді чують, що у них рак третього ступеня… Здоров'я — важлива сфера нашого життя. Відповідно, щоб його зберегти, ми беремо і діємо у цьому напрямку: здаємо аналізи, спілкуємося зі спеціалістами, змінюємо свої звички у харчуванні та способі життя.

Я не вважаю, що те, що робить людина — це протиприродно. Ніхто не знає, що є природа. Людина є частиною природи, відповідно все, що ми створюємо, теж частина природи.
Можливо, відповіді на питання ти знайдеш саме тут